Наказом Міністерства освіти і науки від 21 жовтня 2013 року №1456, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», рішення колегії Міністерства освіти і науки від 27 серпня 2013 року (протокол №4/1-2) та з метою модернізації змісту загальної середньої освіти затверджено Концепцію профільного навчання у старшій школі.

Концепція визначає методологію, організаційно-педагогічні умови та окреслює механізми реалізації профільного навчання у старшій школі.

Метою профільного навчання є забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці.

Концепцією визначено, що профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає розширене, поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Школи формуватимуть ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов’язкових предметів, спеціальних курсів, курсів за вибором та факультативів  відповідно до профільного самовизначення учнів.

Концепція передбачає, що базові предмети є обов'язковими для учнів всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

Визначається 6 базових предметів: українська мова та література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство, фізична культура. На вивчення цих предметів буде виділено по три години на тиждень у 10 та 11 класах.

На вивчення профільних предметів може відводитися 5-10 годин на тиждень в 10 та 11 класах у залежності від кількості обраних учнем предметів для профільного вивчення. Кількість годин на їх вивчення може бути збільшена за рахунок додаткових годин навчального плану.

Організація профільного навчання має здійснюватися з урахуванням особливостей функціонування кожного навчального закладу та архітектурної доступності.

У сільській місцевості, за відсутності учнів для формування класу, профільне навчання може реалізовуватися за індивідуальними планами і програмами з метою задоволення індивідуальних запитів учнів, у тому числі за дистанційною формою навчання чи у формі екстернату.

У Міносвіти зазначають, що для реалізації зазначеної Концепції профільного навчання необхідно розроблення та оновлення нормативного забезпечення, організація підготовки педагогічних і керівних кадрів, забезпечення належного науково-методичного та психологічного супроводу, модернізація матеріально-технічної бази, створення нового покоління навчальних планів, програм, підручників і посібників, належне фінансове забезпечення.

Однією з основних умов реалізації концепції є підготовка педагогічних кадрів та перманентне навчання керівників профільних шкіл у системі післядипломної педагогічної освіти. Готовність педагогів до переходу на профільне навчання пов'язана з підготовкою і підвищенням кваліфікації педагогічних кадрів для профільної школи.

Структурним підрозділам МОН, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій доручено забезпечити необхідні умови для реалізації завдань, визначених Концепцією профільного навчання у старшій школі.

У Міністерстві освіти і науки наголошують, що профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня. Також відомством затверджено план заходів щодо реалізації концепції.

За матеріалами Освіта.ua