Термінологічний словник - Мої статті - Каталог статей - Черкаський міський методичний кабінет
Каталог статей
Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування
Яким браузером Ви корстуєтесь:
Всього відповідей: 872

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Вітаю Вас, Гість · RSS 03.12.2016, 11:35

Головна » Статті » Мої статті

Термінологічний словник

Термінологічний словник - інклюзія

 Адаптація — пристосування дитини до існуючих в суспільстві вимог і критерій оцінки за рахунок присвоєння норм і цінностей даного суспільства.

 Аутизм — важкий психічний розлад, крайня форма самоізоляції, занурення в себе.

 Безбар´єрне середовище — середовище, яке пристосоване для вільного пересування людей з функціональними обмеженнями через медичні, вікові, інші причини.

 Вміння — готовність людини ефективно виконувати дії (або діяльність) відповідно до мети і умов, за яких необхідно діяти; основою вмінь є знання; розрізняють розумові, практичні, часткові, загальні та узагальнені вміння.

 Гіперактивність — стан, при якому активність і збудливість людини перевищує норму. У випадку, якщо подібна поведінка є проблемою для інших, гіперактивність трактується як психічний розлад. Гіперактивність частіше зустрічається у дітей і підлітків.

 Гіперактивні діти — це діти, поведінка яких характеризується неуважністю, надмірною активністю та імпульсивністю, які проявляються в різних ситуаціях і зумовлюють стійку соціальну чи шкільну дезадаптацію.

 Емпатія (співпереживання) — розуміння емоційних станів іншої людини, здатність емоційно відгукуватися на переживання інших людей.

 Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) — різні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушене формування всіх компонентів системи мовлення, що відносяться до звукової і змістовної сторони.

 Затримка психічного розвитку — це порушення нормального темпу психічного розвитку, в результаті чого дитина шкільного віку залишається в колі дошкільних ігрових інтересів. Затримка психічного розвитку — це поняття, яке говорить про сповільнення темпу психічного розвитку, яке частіше виявляється під час вступу до школи і виражається в недостатності загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості мислення, малій інтелектуальній цілеспрямованості, переважанні ігрових інтересів, швидкій перенасиченості в інтелектуальній діяльності.

 Здібності — індивідуально-психологічні особливості як суб´єктивна умова успішного виконання визначеного типу діяльності. Здібності не зводяться до знань, умінь та навичок індивіда, їх проявами є швидкість, глибина, легкість і міцність оволодіння засобами та прийомами діяльності, формуються на основі задатків.

 Знання — це відображення дійсності, сукупність відомостей про неї, форма духовного оволодіння дійсністю, інформація.

 Інвалід — особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими розладами розумового чи фізичного розвитку, що призводять до обмеження життєдіяльності.

 Інвалідність — передбачає втрату або дефіцит фізичної чи розумової спроможності.

 Індивідуальний навчальний план (ІНП) — письмовий план, який розробляється командою педагогів і містить короткотермінові та довготермінові цілі, що відображають і враховують попередньо оцінені потреби і здібності дитини.

 Індивідуальна програма реабілітації — комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.

 Інклюзія — це політика й процес, який передбачає отримання більших можливостей в навчанні та соціальному житті для всіх дітей (з особливими потребами та інших дітей).

 Інклюзивна освіта — це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу.

 Інклюзивна школа — модель закладу освіти, який забезпечує Інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат у шкільному середовищі.

 Інклюзивний підхід — створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах; водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто «відрізняється».

 Інтеграція — зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Ми пристосовуємо учня до вимог школи.

 Кабінет психологічного розвантаження — вдосконалений варіант кімнати відпочинку, в якій створені оптимальні умови для швидкого і ефективного зняття емоційного перенапруження, відновлення працездатності, проведення психотерапевтичних та психогігієнічних заходів.

 Компенсація — відновлення недорозвинутих чи порушених психофізичних функцій шляхом використання збережених чи перебудови частково порушених функцій.

 Корекція — це система заходів, спрямована на виправлення недоліків психології або поведінки людини з допомогою спеціальних засобів психологічного впливу; психокорекційні впливи, спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості.

 Логопед — спеціаліст, який має повну вищу освіту за спеціальністю «Логопедія». Здійснює навчально- корекційну, компенсаторну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають мовленнєві порушення.

 Мейнстримінг — розглядається як стратегія, за якої учні з особливими потребами спілкуються з однолітками на святах у рамках різних програм дозвілля, але при цьому можуть навіть навчатися в різних школах.

 Методи навчання — спосіб досягнення навчальної мети, зокрема, послідовних взаємопов´язаних дій вчителя й учнів, які забезпечують засвоєння змісту освіти, що формує світогляд учня, розвиваючи його здібності. Класифікація методів: за джерелами здобуття знань (словесні, наочні, практичні), за характером пізнавальної діяльності (репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі, проблемного викладу).

 Мотивація — система мотивів або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки. Мотивами можуть виступати уявлення й ідеї, почуття й переживання, що виражають матеріальні й духовні потреби людини. Одна й та сама діяльність може здійснюватись за різних мотивів.

 Мультидисциплінарна команда — співпраця фахівців різних спеціальностей з метою обміну інформацією і досвідом для створення нових і вдосконалених методів вирішення проблем та планування навчальної діяльності учнів з особливими потребами.

 Навчальний результат — це загальне твердження, яке визначає, що учень зможе виконувати (видима діяльність або поведінка) наприкінці навчання. Формування навчального результату називають «компетенціями» і «навичками».

 Навчання — процес здобуття знань, умінь і навичок для певного виду діяльності організованим способом.

 Навички — дії, складові частини яких у процесі багаторазового повторення стають автоматичними. Навички характеризуються високим ступенем засвоєння і відсутністю по елементної свідомої регуляції та контролю.

 Обдарована дитина — дитина, яка володіє комплексом задатків і здібностей, які, за сприятливих умов, дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності.

 Психолого-педагогічний супровід — системна діяльність практичного психолога та спеціального педагога, спрямована на створення комплексної ...

Категорія: Мої статті | Додав: AlexSHOP (05.09.2013)
Переглядів: 329 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz